Новий шкідник каштанів на Україні

Останнім часом на сторінках наукових видань з’явилося дуже багато публікацій про те, що в ХХІ віці антропогенний вплив на біосферу Землі значно посилився.

Одним із наслідків такого впливу є біологічні інвазії – переміщення рослин, тварин за межі їх природних ареалів. Глобалізація економіки, перевезення товарів різними видами транспорту, туризм призвели до того, що в теперішній час кожну секунду переміщуються мільйони тонн вантажів. Разом з ними за межі своїх природних ареалів переміщуються і біологічні види – перевозяться з сировиною, в тарі, з водними суднами, поїздами, трейлерами тощо. Результатом таких переміщень є поява в Україні нового чужорідного виду шкідливої ентомофауни – каштанової мінуючої молі. Цей шкідник представляє серйозну загрозу для кінського каштану (Aesculus hippocastanum), який широко застосовується в озелененні вулиць, скверів, парків нашої країни. В останні роки каштани раптом почали сохнути, влітку скидати листя, восени цвісти. Виявилося, що бідою наших улюблених каштанів є міліметрових розмірів комаха – Cameraria ohridella Deschka et Dimic або каштанова мінуюча міль – вид невідомого походження, який був виявлений в Македонії поблизу озера Охрід в 1985 році. Вважається, що переміщення цього шкідника в Україну розпочалося в 1998 – 1999 р.р. з Угорщини. Протягом останніх років вид поширився на території більшої частини Західної Європи і розпочав масово завойовувати західні та центральні регіони України, зокрема, Закарпатську, Львівську, Київську та інших області.

Минулого літа на вулицях нашого міста теж можна було побачити хворобливого виду каштани, пошкоджені каштановою мінуючою міллю. Замість соковитої зелені рослини мали білувате з жовто–бурими плямами листя, яке почало опадати ще на початку липня, а замість розкидистої тіні були лише голі гілки (рис.1, 2). Жовто – бурі плями на листі каштанів є результатом утворення так званих мін гусеницями каштанової молі, які відразу після відродження з яйця проникають під епідерміс листя, де вони живляться їх соком, утворюючи при цьому прямі або трішки нерівні ходи вздовж жилок листових пластинок. Міни на цій стадії розвитку комах набувають білуватого кольору. Коли гусінь висмокчує весь сік, вона починає живитися тканинами листя, утворюючи глибокі й просторові бурого забарвлення міни, що заповнені екскрементами і личиночними шкірками.

Каштанова міль зимує на стадії лялечки в шовковистому коконі в мінах в середині опалого листя. Весною самки, які відродилися, відкладають яйця на верхню сторону листка нижнього ярусу крони каштанів. Гусениці мають циліндричну форму, білі за кольором, мають добре розвинені груди і черевні ноги, а також ротові органи. Линяють 6 разів, на останній линьці гусениця не живиться, має сильно розвинутий прядильний апарат і плете шовковистий кокон. Лялькування дорослих гусениць відбувається в коконі в середині міни. На протязі періоду вегетації каштанів в залежності від кліматичних особливостей, в умовах України може розвиватися 3 – 4 покоління даного шкідника.

Пошкодження зелених насаджень м. Біла Церква каштановою мінуючою міллю має ряд негативних аспектів. Насамперед пошкоджені крони каштанів втрачають природну декоративність, тобто дерева з пошкодженим листям або повністю без них представляють конкретну естетичну проблему для служб, які займаються ландшафтним дизайном міста.

Після літньої втрати листя, каштани не можуть його швидко відновити, як це спостерігається у більшості деревних порід. Наприклад, у дуба листя відростає уже приблизно через дві неділі після спалаху будь - якого шкідника. У каштана при пошкодженні 60 % поверхні листової пластинки , листя опадає. В кінці літа на таких деревах починають розвиватися сплячі листкові та квіткові бруньки, які повинні були розвиватися лише наступною весною. Спостерігається осіннє цвітіння каштанів, на яке рослина тратить значну кількість енергії. Крім цього, пошкоджені крони не забезпечують каштанам достатнього накопичення поживних речовин і вони можуть зимою вимерзнути. Навіть, якщо і не станеться повне вимерзання дерев, які були суттєво пошкоджені в минулому сезоні, то весною вони не зацвітуть, а лише розпустять листя на окремих гілках. На ослаблених деревах, як правило, поселяються інші шкідники, які пошкоджують листя, пагони, стовбури і розвиваються грибні інфекції. Всі ці фактори в комплексі призводять до пригнічення розвитку рослин, втрати декоративності, імунітету, а також санітарно – оздоровчих функцій.

Тому, навіть коли каштани не гинуть, шкода заподіяна каштановою мінуючою міллю в естетичному відношенні настільки серйозна, що в багатьох європейських містах це надзвичайно красиве дерево замінюють іншими формами каштанів або іншими породами дерев.

На сьогоднішній день проблема захисту каштану кінського від пошкодження викликаного каштановою мінуючою міллю залишається відкритою. Сучасні інсектициди (перитроїди : децис, фастак, карате та інші) є досить ефективними, але використання їх в умовах міста створює конкретну екологічну небезпеку і потребує ретельного вибору часу для досягнення найбільшої ефективності, який можуть встановити лише висококваліфіковані ентомологи.

Найбільш доступною мірою захисту каштанів від каштанової мінуючої молі є осіннє збирання опалого листя з зимуючими в ньому лялечками Cameraria ohridella Deschka et Dimic. Такий спосіб значно зменшує чисельність метеликів, які відроджуються весною. Однак потрібно врахувати, що збирання опалого листя дає ефект тільки в тому випадку, коли листяний опад вивозиться з місць, де ростуть каштани і підлягає утилізації (компостування, спалювання).

В крайньому разі дерева кінського каштану і прибране листя повинні знаходитись на віддалі 50 – 100 м один від одного. Неефективне й часткове згрібання листя, оскільки наявність опалого листя від одного дерева може на ніщо звести результати боротьби з нею. Крім того, осіннє згрібання листя знижує грибкові хвороби каштану.

Не дивлячись на неповну ефективність, як профілактичний засіб даний метод може успішно використовуватись для зведення чисельності шкідника до мінімуму або навіть на деякий час повністю його знищити.

Трегуб Т.Г., Плескач Л.Я., Броун І.В.
Дендропарк „Олександрія”,
м. Біла Церква